ваплітяни

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ваплітя́нин	ваплітя́ни
Р.	ваплітя́нина	ваплітя́н
Д.	ваплітя́нинові ваплітя́нину	ваплітя́нам
З.	ваплітя́нина	ваплітя́н
Ор.	ваплітя́нином	ваплітя́нами
М.	ваплітя́нинові ваплітя́нині	ваплітя́нах
Кл.	ваплітя́нине	ваплітя́ни

вап-лі-тя́-ни

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вапліт-; суфікс: -ян; закінчення: -и.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. істор., літ. перев. мн. літератор, належний до літературного гуртка ВАПЛІТЕ. ◆ М. Семенко різко виступає проти позиції ваплітян впродовж дискусії 1925 — 1928 рр. , ««Історія української літератури»

Гіпероніми

1. літератор, гуртківець

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: ваплитянин (ru) чол., -е