ваплітяни
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ваплітя́нин | ваплітя́ни |
Р. | ваплітя́нина | ваплітя́н |
Д. | ваплітя́нинові ваплітя́нину |
ваплітя́нам |
З. | ваплітя́нина | ваплітя́н |
Ор. | ваплітя́нином | ваплітя́нами |
М. | ваплітя́нинові ваплітя́нині |
ваплітя́нах |
Кл. | ваплітя́нине | ваплітя́ни |
вап-лі-тя́-ни
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1°a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вапліт-; суфікс: -ян; закінчення: -и.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- істор., літ. перев. мн. літератор, належний до літературного гуртка ВАПЛІТЕ. ◆ М. Семенко різко виступає проти позиції ваплітян впродовж дискусії 1925 — 1928 рр. , ««Історія української літератури»
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 1°a
- Українські слова з суфіксом -ян
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Історизми/uk
- Літературні терміни/uk
- Слова, із ужитком переважно у множині
- Слова з 9 букв/uk
- Людина/uk
- Культуроніми/uk
- Українська культура/uk
- Українська література/uk