варяги
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | — | варя́ги |
| Р. | — | варя́гів |
| Д. | — | варя́гам |
| З. | — | варя́гів |
| Ор. | — | варя́гами |
| М. | — | варя́гах |
| Кл. | — | варя́ги |
ва-ря́-ги
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання мн. <ч 3a> за класифікацією А. А. Залізняка); форми однини не використовуються.
Корінь: -варяг-; закінчення: -и.
Вимова
[ред.]- МФА: [ʋɐˈrʲɑɦe]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- істор. давньоруська і візантійська назва скандинавів (норманів), які в 9 ст. чинили напади на Східну і Західну Європу ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ?
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
Джерела
[ред.]- Варяги // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- https://slovnyk.ua/index.php?swrd=варяги
- варяги на Lingvo.ua
