Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]
| відмінок
|
однина
|
множина
|
| Н.
|
вата́га
|
вата́ги
|
| Р.
|
вата́ги
|
вата́г
|
| Д.
|
вата́зі
|
вата́гам
|
| З.
|
вата́гу
|
вата́ги
|
| Ор.
|
вата́гою
|
вата́гами
|
| М.
|
вата́зі
|
вата́гах
|
| Кл.
|
вата́го*
|
вата́ги*
|
ва-та́-га
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -ватаг-; закінчення: -а.
Семантичні властивості
[ред.]
- велика група людей; юрба, товариство. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Колись цілі ватаги дітей, парубків, дівчат ходили колядувати, щедрувати та посівати. Джерело — (з газети).
- організована збройна група. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- заст. стрій козачих загонів у поході.
- заст. артіль рибалок. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- група людей, які разом наймалися на сезонні роботи. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- отара овець або стадо дрібної худоби; зграя звірів. [≈ 5][≠ 5][▲ 5][▼ 5] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]
Прислів'я та приказки
[ред.]
Від ??
| велика група людей; юрба, товариство
|
|
|
|
| організована збройна група
|
|
|
| стрій козачих загонів у поході
|
|
|
| група людей, які разом наймалися на сезонні роботи
|
|
|
| отара овець або стадо дрібної худоби; зграя звірів
|
|
|
- Словник УЛІФ: ватага
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник / За ред. Ю. О. Карпенка. Київ: Видавничий дім «Альтернативи», 1997. — 250 с.