вбоження
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | вбо́ження | вбо́ження |
Р. | вбо́ження | вбожень |
Д. | вбо́женню | вбо́женням |
З. | вбо́ження | вбо́ження |
Ор. | вбо́женням | вбо́женнями |
М. | вбо́женні вбо́женню |
вбо́женнях |
Кл. | вбо́ження | вбо́ження |
в-бо́ж-енн-я
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: в-; корінь: -бож-; суфікси: -ен-н-; закінчення: -я
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- те ж саме, що обожнення. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??