Перейти до вмісту

ввірчуватися

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я  —
Ти
Він
Вона
Воно
вві́рчувався, (-всь)
вві́рчувалася, (-лась)
вві́рчувалося, (-лось)
вві́рчуватиметься  —
Ми
Ви
Вони  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч.
Пас. дієприкм. теп. ч.
Пас. дієприкм. мин.
Безособова форма

вві́р-чу-ва-ти-ся

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, безособове, зворотне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: в-; корінь: -вірч-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти; постфікс: -ся.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. заглиблюватися в що-небудь внаслідок обертального руху (про свердло, коловорот і т. ін.). [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]