Українська

ве-не-ці́-єць

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -венец-; суфікс: -ієць^?.

вимова^{?, файл}

житель Венеції. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
власні назви: Венеція ін. іменники: венеціанець, венеціанка, венеційка прикметники: венеціанський, венеційський

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: венециец ^(ru) чол.