вербич

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ве́рбич  —
Р. ве́рбича  —
Д. ве́рбичеві
ве́рбичу
 —
З. ве́рбича  —
Ор. ве́рбичем  —
М. ве́рбичеві
ве́рбичу
 —
Кл. ве́рбичу  —

ве́р-бич

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -верб-; суфікс: -ич.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Вербич

Значення[ред.]

  1. етн., рел., церк. шостий тиждень Великого посту. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ На Вербному тижні у церквах освячували вербові гілочки. , «Дидактичні матеріали для уроків української мови (диктанти, перекази, аудіювання, читання мовчки)», Долина, 2017

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]