вервечка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ве́рвечка	ве́рвечки
Р.	ве́рвечки	ве́рвечок
Д.	ве́рвечці	ве́рвечкам
З.	ве́рвечку	ве́рвечки
Ор.	ве́рвечкою	ве́рвечками
М.	ве́рвечці	ве́рвечках
Кл.	ве́рвечко*	ве́рвечки*

ве́р-веч-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -верв-; суфікс: -ечк; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ˈʋɛrʋet͡ʃkɐ] (одн.), [ˈʋɛrʋet͡ʃke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

[1]

[3]

Значення

1. один з чотирьох мотузочків, на яких підвішується колиска з мотузок. ◆ Учу й прясти, чепурною хазяйкою бути. У колисці мала дитина, — вона в мене знає, як заколихати злегка, за вервечки Ганна Барвінок, «Опов…, 1902, 435» ◆ Скрипить на вервечках колиска, І вітер по шибці шкребе Андрій Малишко, II, 1956, 126 ◆ Біля лежанки, на вузлуватих вірвечках, висить колиска Микола Олійник, Леся, 1960, 49
2. ряд, валка кого-небудь, низка чого-небудь. ◆ І не сам гуляє Василь, а назбирає коло себе цілу вервечку таких, які сам, школярів і пішли Панас Мирний, «IV, 1955, 78)» ◆ На станційку влетів чорний задимлений паровоз, тягнучи за собою вервечку опецькуватих цистерн П. А. Загребельний, «Європа 45, 1959, 257»
3. рідк. мотузок. ◆ немає прикладів застосування.

Холоніми

1. колиска
2. —
3. —

Мероніми

1. —
2. —
3. —

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• скільки б вервичці не витися

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

один з чотирьох мотузочків, на яких підвішується колиска з мотузок

ряд, валка кого-небудь, низка чого-небудь

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: вервечка