вертиголова
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вертиголова́ | вертиголо́ви |
| Р. | вертиголови́ | вертиголі́в |
| Д. | вертиголові́ | вертиголо́вам |
| З. | вертиголову́ | вертиголі́в |
| Ор. | вертиголово́ю | вертиголо́вами |
| М. | вертиголові́ | вертиголо́вах |
| Кл. | вертиголо́во | вертиголо́ви |
вер-ти-го-ло-ва́
Іменник, істота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1*d за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вертиголов-; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зах. той, хто має звичку вертіти головою ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |