виворітка

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ви́ворітка ви́ворітки
Р. ви́ворітки ви́воріток
Д. ви́ворітці ви́воріткам
З. ви́ворітку ви́ворітки
Ор. ви́воріткою ви́ворітками
М. ви́ворітці ви́ворітках
Кл. ви́ворітко* ви́ворітки*

ви́-во-ріт-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка). Префікс: ви-; корінь: -воріт-; суфікс: -к-; закінчення:

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

виворітка
  1. у поліграфії тощо: текст, зроблений кольором навиворіт, світлим по темному ◆ В сутніках та в темну пору доби напис значно краще читається, коли він зроблений виворіткою (світлим по темному), ніж звичним чорним по білому.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • згрубілі форми:
  • зменш.-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]