виворітка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ви́ворітка	ви́ворітки
Р.	ви́ворітки	ви́воріток
Д.	ви́ворітці	ви́воріткам
З.	ви́ворітку	ви́ворітки
Ор.	ви́воріткою	ви́ворітками
М.	ви́ворітці	ви́ворітках
Кл.	ви́ворітко*	ви́ворітки*

ви́-во-ріт-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка). Префікс: ви-; корінь: -воріт-; суфікс: -к-; закінчення: -а

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

виворітка

1. у поліграфії тощо: текст, зроблений кольором навиворіт, світлим по темному ◆ В сутніках та в темну пору доби напис значно краще читається, коли він зроблений виворіткою (світлим по темному), ніж звичним чорним по білому.

Споріднені слова

• згрубілі форми:
• зменш.-пестливі форми:
• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів