вилупок

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. ви́лупок ви́лупки
Р. ви́лупка ви́лупків
Д. ви́лупкові
ви́лупку
ви́лупкам
З. ви́лупок ви́лупки
Ор. ви́лупком ви́лупками
М. ви́лупкові
ви́лупку
ви́лупках
Кл. ви́лупку* ви́лупки*

ви́-лу-пок

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3*a°^ за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: ви-; корінь: -луп-; суфікс: -ок.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. про дитину. ◆ Ідемо оце у ярмарок, думка, щоб на ніч і додому, бо двоє вилупків дома зосталося (Марко Кропивницький, II, 1958, 34) .
  2. зневажл.про людину з негативними рисами. ◆ — Ми вже довідались, хто це доказав йому… Отой канцелярський вилупок — Яшка, то, мабуть, він (Степан Васильченко, IV, 1960, 33). Джерело — Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 426..

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

про дитину
про людину з негативними рисами

Джерела[ред.]