вимір

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ви́мір	ви́міри
Р.	ви́міру	ви́мірів
Д.	ви́мірові ви́міру	ви́мірам
З.	ви́мір	ви́міри
Ор.	ви́міром	ви́мірами
М.	на/у ви́мірі	на/у ви́мірах
Кл.	ви́міру*	ви́міри*

ви́мір

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: ви-; корінь: -мір-.

Вимова

• МФА : [ˈʋɪmʲir] (одн.), [ˈʋɪmʲire] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. визначення якої-небудь величини чогось. ◆ Українська революція 1917–1921: регіональний вимір
2. матем. величина, що вимірюється. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: міра дієслова: вимірити

Етимологія

Від дієсл. вимірити, з ви- + мірити, далі з іменн. міра, далі з ??

Переклад

визначення якої-небудь величини

Список перекладів
Російськаru: измерение (ru) сер.

величина, що вимірюється

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: вимір