виселенка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	виселе́нка	виселе́нки
Р.	виселе́нки	виселе́нок
Д.	виселе́нці	виселе́нкам
З.	виселе́нку	виселе́нок
Ор.	виселе́нкою	виселе́нками
М.	на/у виселе́нці	на/у виселе́нках
Кл.	виселе́нко	виселе́нки

ви-се-ле́н-ка

Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: ви-; корінь: -сел-; суфікси: -ен-к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ʋeseˈlɛnkɐ] (одн.), [ʋeseˈlɛnke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. жін. ім. до виселенець ◆ Збірка 【вишиття】 започаткована у 1914 р. Перші 400 зразків були зібрані серед воєнних виселенок у таборах Ґмінду, які приготували для виставки праць виселенців, що відбулася у Відні у кінці 1915р.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:село

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: виселенка