виселенка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | виселе́нка | виселе́нки |
Р. | виселе́нки | виселе́нок |
Д. | виселе́нці | виселе́нкам |
З. | виселе́нку | виселе́нок |
Ор. | виселе́нкою | виселе́нками |
М. | на/у виселе́нці | на/у виселе́нках |
Кл. | виселе́нко | виселе́нки |
ви-се-ле́н-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -виселен-; суфікс: -к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до виселенець ◆ Збірка 【вишиття】 започаткована у 1914 р. Перші 400 зразків були зібрані серед воєнних виселенок у таборах Ґмінду, які приготували для виставки праць виселенців, що відбулася у Відні у кінці 1915р.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |