Перейти до вмісту

власкор

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. власко́р власко́ри
Р. власко́ра власко́рів
Д. власко́рові
власко́ру
власко́рам
З. власко́ра власко́рів
Ор. власко́ром власко́рами
М. власко́рові
власко́ру
власко́рах
Кл. власко́ру власко́ри

влас-ко́р

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -влас-; корінь: -кор-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. скорочене від власний кореспондент. ◆ Проблем із розміщенням гостей Євро-2012 у Харкові не буде — в один голос запевняють керівники міста та області. Це саме сказав власкору «УК» і заступник голови Харківської облдержадміністрації Юрій Сапронов, який опікується питаннями підготовки міста до чемпіонату з футболу. Урядовий кур’єр, 23.02.2012, №36 (4680)

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]