вогнецвіт

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	вогнецві́т	вогнецві́ти
Р.	вогнецві́ту	вогнецві́тів
Д.	вогнецві́тові вогнецві́ту	вогнецві́там
З.	вогнецві́т	вогнецві́ти
Ор.	вогнецві́том	вогнецві́тами
М.	на/у вогнецві́ту	на/у вогнецві́тах
Кл.	вогнецві́ту*	вогнецві́ти*

вог-не-цві́т

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -вогн-; суфікси: -е-цвіт^?.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. рослина з жовто-синіми квітками. ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: вогнецвіт