водійка
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | воді́йка | воді́йки |
| Р. | воді́йки | воді́йок |
| Д. | воді́йці | воді́йкам |
| З. | воді́йку | воді́йок |
| Ор. | воді́йкою | воді́йками |
| М. | на/у воді́йці | на/у воді́йках |
| Кл. | воді́йко | воді́йки |
во-ді́й-ка
Іменник, істота, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вод-; суфікси: -ій-к; закінчення: -а.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- жін. ім. до водій. ◆ На думку обвинувачення, це свідчить, що водійка так і не визнала свого порушення.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |