вправимий

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відм.	однина			множина
	чол. р.	сер. р.	жін. р.
Н.	вправи́мий	вправи́ме	вправи́ма	вправи́мі
Р.	вправи́мого	вправи́мого	вправи́мої	вправи́мих
Д.	вправи́мому	вправи́мому	вправи́мій	вправи́мим
З. (іст./неіст.)	вправи́мого (іcт.) вправи́мий (неіст.) {{{з (чол, неіст)}}}	вправи́ме	вправи́му	вправи́мих (іст.) вправи́мі (неіст.) {{{з (мн, неіст)}}}
О.	вправи́мим	вправи́мим	вправи́мою	вправи́мими
М.	вправи́мім вправи́мому	вправи́мім вправи́мому	вправи́мій	вправи́мих

впра-ви́-мий

Прикметник, відмінювання 1a.

Префікс: в-; корінь: -прав-; суфікс: -им; закінчення: -ий.

Вимова

• МФА : [ʍprɐˈu̯ɪmei̯] (одн.), [ʍprɐˈu̯ɪmʲi] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. якого можна вправити. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вправимість, вправляння, вправа прикметники: вправний, дієслова: вправити, вправляти прислівники: вправно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів