вправити

Українська

вправити I

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	впра́влю	впра́вив	{{{3}}}лю	—
Ти	впра́виш	впра́вив впра́вила	впра́виш	впра́в
Він Вона Воно	впра́вить	впра́вив впра́вила впра́вило	впра́вить	—
Ми	впра́вим (впра́вимо)	впра́вили	впра́вим(о)	впра́вм(о)
Ви	впра́вите	впра́вили		впра́вте
Вони	впра́влять	впра́вили	впра́влять	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	[[{{{3}}}елний]]
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	впра́вивши
Безособова форма	—

вправити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — вправля́ти.

Префікс: в-; корінь: -прав-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ˈʍprɑu̯ete] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. в що вставити, всунути щось кудись, у що-небудь, закріплюючи. ◆ немає прикладів застосування.
2. мед. повернути, вставити на місце вивихнуті суглоби, переламані кінцівки тощо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вправлення, вправляння, вправа дієслова: вправляти дієприкметники: вправлений, вправимий прислівники: вправно

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: вправлять

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: вправити
• Словник УЛІФ: вправити

вправити II

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	впра́влю	впра́вив	{{{3}}}лю	—
Ти	впра́виш	впра́вив впра́вила	впра́виш	впра́в
Він Вона Воно	впра́вить	впра́вив впра́вила впра́вило	впра́вить	—
Ми	впра́вим (впра́вимо)	впра́вили	впра́вим(о)	впра́вм(о)
Ви	впра́вите	впра́вили		впра́вте
Вони	впра́влять	впра́вили	впра́влять	—
Дійсн. дієприкм. мин. ч.	[[{{{3}}}елний]]
Дієприсл. мин. ч.
Дієприкм. пас. мин. ч.	впра́вивши
Безособова форма	—

вправити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, доконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. Відповідне дієслово недоконаного виду — вправля́ти.

Префікс: в-; корінь: -прав-; суфікс: -и; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ˈʍprɑu̯ete] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розм. виконати, завершити якусь справу; надати комусь належного вигляду; довести до ладу що-небудь. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів