вправляти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	вправля́ю	вправля́в	вправля́тиму	—
Ти	вправля́єш	вправля́в вправля́ла	вправля́тимеш	вправля́й
Він Вона Воно	вправля́є	вправля́в вправля́ла вправля́ло	вправля́тиме	—
Ми	вправля́єм(о)	вправля́ли	вправля́тимем(о)	вправля́ймо
Ви	вправля́єте	вправля́ли		вправля́йте
Вони	вправля́ють	вправля́ли	вправля́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	вправля́ющий
Дієприкм. мин. ч.	вправля́вший
Дієприсл. теп. ч.	вправля́я
Дієприсл. мин. ч.	вправля́в, вправля́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	вправля́емый
Пас. дієприкм. мин.	—
Безособова форма	вправля́овано

вправ-ля́-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Префікс: в-; корінь: -прав-; суфікси: -л-я; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА : [ʍprɐu̯ˈlʲɑte] (одн.), [—] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. в що вставляти, всувати щось кудись, у що-небудь, закріплюючи. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. мед. повертати, вставляти на місце вивихнуті суглоби, переламані кінцівки тощо. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. постійною працею, практикою розвивати, вдосконалювати певні риси характеру, навички тощо; тренувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. див. управляти. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вправлення, вправляння, вправа дієслова: вправити дієприкметники: вправлений, вправимий прислівники: вправно

Етимологія

Від ??

Переклад

вставляти, всувати щось кудись, у що-небудь, закріплюючи
Російськаru: вправлять (ru)

повертати, вставляти на місце вивихнуті суглоби, переламані кінцівки тощо

постійною працею, практикою розвивати, вдосконалювати певні риси характеру, навички тощо; тренувати

управляти

Джерела

• Словник УЛІФ: вправляти
• Словник УЛІФ: вправляти
• Словник УЛІФ: вправляти