вправа

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	впра́ва	впра́ви
Р.	впра́ви	впра́в
Д.	впра́ві	впра́вам
З.	впра́ву	впра́ви
Ор.	впра́вою	впра́вами
М.	впра́ві	впра́вах
Кл.	впра́во*	впра́ви*

впра́-ва

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: в-; корінь: -прав-; закінчення: -а.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. розвиток певних якостей, навичок постійною, систематичною роботою. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   • спроба опанувати якусь справу, набути певного вміння. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. спеціальне завдання, що виконується для набуття певних навичок або закріплення наявних знань. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• ситуативна вправа

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вправність, вправимість прикметники: вправний, вправлений, вправимий дієслова: вправляти прислівники: вправно

Етимологія

Від ??

Переклад

розвиток певних якостей, навичок постійною, систематичною роботою
Російськаru: упражнение (ru) сер.

спроба опанувати якусь справу, набути певного вміння

спеціальне завдання, що виконується для набуття певних навичок або закріплення наявних знань

Джерела

• Словник УЛІФ: вправа