віадук

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. віаду́к віаду́ки
Р. віаду́ка віаду́ків
Д. віаду́ку
віаду́кові
віаду́кам
З. віаду́к віаду́ки
Ор. віаду́ком віаду́ками
М. на/в віаду́ку на/в віаду́ках
Кл. віаду́ку* віаду́ки*

ві-а-ду́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -віадук-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Ворохта, віядук

Значення[ред.]

  1. мостова споруда через яр, ущелину або через дорогу, шосе, залізничні колії. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від франц. viaduc < лат. via - шлях, дорога лат. duco - веду.

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття