віадук
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | віаду́к | віаду́ки |
| Р. | віаду́ка | віаду́ків |
| Д. | віаду́ку віаду́кові |
віаду́кам |
| З. | віаду́к | віаду́ки |
| Ор. | віаду́ком | віаду́ками |
| М. | на/в віаду́ку | на/в віаду́ках |
| Кл. | віаду́ку* | віаду́ки* |
ві-а-ду́к
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -віадук-.
Вимова[ред.]
- МФА : [ʋʲiɐˈduk] (одн.), [ʋʲiɐˈduke] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мостова споруда через яр, ущелину або через дорогу, шосе, залізничні колії. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від франц. viaduc < лат. via - шлях, дорога лат. duco - веду.
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
