вівчар
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вівча́р | вівчарі́ |
| Р. | вівчарю́ | вівчарі́в |
| Д. | вівчарю́ вівча́ре́ві |
вівчаря́м |
| З. | вівчар | вівчарі́в |
| Ор. | вівчаре́м | вівчаря́ми |
| М. | вівчарі́ вівчарю́ |
вівчаря́х |
| Кл. | вівча́рю* | вівчарі́* |
вів-ча́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вівч-; суфікс: -ар.
Вимова
[ред.]- МФА : [ʋʲiu̯ˈt͡ʃɑr] (одн.), [ʋʲiu̯t͡ʃɐˈrʲi] (мн.)
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- той, хто доглядає овець; овечий пастух, чабан ◆ немає прикладів застосування.
- той, хто займається вівчарством ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]- чабан
- —
Антоніми
[ред.]- —
- —
Гіпероніми
[ред.]- пастух
- —
Гіпоніми
[ред.]- —
- —
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |
| Список перекладів | |