вівчарня
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | вівча́рня | вівча́рні |
| Р. | вівча́рні | вівча́рнь |
| Д. | вівча́рні | вівча́рням |
| З. | вівча́рню | вівча́рні |
| Ор. | вівча́рнею | вівча́рнями |
| М. | вівча́рні | вівча́рнях |
| Кл. | вівча́рне* | вівча́рні* |
вів-ча́р-ня
Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -вівч-ар-; суфікс: -н; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- с. г. хлів або повітка для овець; кошара. ◆ У нашому господарстві налічується 6000 гектарів землі, є свиноферма, коні й вівчарня.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Прислів’я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |