Українська

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	відтина́ю	відтина́в відтина́ла	відтина́тиму	—
Ти	відтина́єш	відтина́в відтина́ла	відтина́тимеш	відтина́й
Він Вона Воно	відтина́є	відтина́в відтина́ла відтина́ло	відтина́тиме	—
Ми	відтина́єм(о)	відтина́ли	відтина́тимем(о)	відтина́ймо
Ви	відтина́єте	відтина́ли		відтина́йте
Вони	відтина́ють	відтина́ли	відтина́тимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	відтина́ючи
Дієприсл. мин. ч.	відтина́вши
Пас. дієприкм. теп. ч.	—
Безособова форма	—

від-ти-на́-ти

Префікс: від-; корінь: -тин-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ відтинати пошкоджену частину ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
іменники: відтинання, тятива дієприкметники: відтятий

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: отрезать ^(ru)