відчуженець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | відчу́женець | відчу́женці |
Р. | відчу́женця | відчу́женців |
Д. | відчу́женцеві відчу́женцю |
відчу́женцям |
З. | відчу́женця | відчу́женців |
Ор. | відчу́женцем | відчу́женцями |
М. | відчу́женцеві відчу́женецю |
відчу́женцях |
Кл. | відчу́женцю | відчу́женці |
від-чу́-же-нець
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: від-; корінь: -чуж-; суфікси: -ен-ець.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- якому чуже щось. ◆ Там [у публічних виступах] потрібно було викривати «ідейних відчуженців», вказувати на «чужородні тіла у здоровому організмі колективу» та вимагати вилучення їх
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2*a
- Українські слова з префіксом від-
- Українські слова з суфіксом -ен
- Українські слова з суфіксом -ець
- Українські слова морфемної будови слова pr-R-s-s
- Слова з 11 букв/uk
- Людина/uk
- Чужість/uk
- Соціальні ролі/uk