відчуженець

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	відчу́женець	відчу́женці
Р.	відчу́женця	відчу́женців
Д.	відчу́женцеві відчу́женцю	відчу́женцям
З.	відчу́женця	відчу́женців
Ор.	відчу́женцем	відчу́женцями
М.	відчу́женцеві відчу́женецю	відчу́женцях
Кл.	відчу́женцю	відчу́женці

від-чу́-же-нець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: від-; корінь: -чуж-; суфікси: -ен-ець.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. якому чуже щось. ◆ Там [у публічних виступах] потрібно було викривати «ідейних відчуженців», вказувати на «чужородні тіла у здоровому організмі колективу» та вимагати вилучення їх

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: отчужденец (ru) чол.