Перейти до вмісту

відчуженець

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відмінок однина множина
Н. відчу́женець відчу́женці
Р. відчу́женця відчу́женців
Д. відчу́женцеві
відчу́женцю
відчу́женцям
З. відчу́женця відчу́женців
Ор. відчу́женцем відчу́женцями
М. відчу́женцеві
відчу́женецю
відчу́женцях
Кл. відчу́женцю відчу́женці

від-чу́-же-нець

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: від-; корінь: -чуж-; суфікси: -ен-ець.

Вимова

[ред.]
  •  вимова?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. якому чуже щось. ◆ Там [у публічних виступах] потрібно було викривати «ідейних відчуженців», вказувати на «чужородні тіла у здоровому організмі колективу» та вимагати вилучення їх

    Синоніми

    [ред.]

    Антоніми

    [ред.]

    Гіпероніми

    [ред.]

    Гіпоніми

    [ред.]

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]