вільно

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

ві́ль-но
Прислівник; незмінний.

Корінь: -віль-; суфікси: -н-о.

Вимова

• • МФА: [ʋʲilʲnɔ] 
• УФ: [в і́ л' н о]

Семантичні властивості

Значення

1. присл. до вільний. ◆ Краю мій, моя ти батьківщино, На твоїх просторах все цвіте, Я не знаю іншої країни, Це людина вільно так росте «Сто пісень для молоді», 1946 р. // «25» ◆ Його думки, що зродились у серці, а зростали в голові, пливли вільно, як прозора течія в зелених берегах, і клались рядками на папері М. М. Коцюбинський, «I», 1955 р. // «116» ◆ Вона й досі почувала себе героєм дня і трималась занадто вільно й задиркувато О. В. Донченко, «I», 1956 р. // «64)» ◆ Пішли трактори, вільніше стало на подвір'ї О. Т. Гончар, «I», 1954 р. // «519» ◆ Голубів на Горі ніхто не чіпав, не їв, вони.. вільновиводились, зграями літали над зеленою Горою С. Д. Скляренко, «Святослав», 1959 р. // «69»
2. присл. Без почуття гніту, тривоги (про душевний стан). ◆ Дайте-бо, дайте зітхнути Вільно, щасливо — хоть раз, Серцем від мук оддихнути П. А. Грабовський, «I», 1959 р. // «53» ◆ Одлягло від серця тривожне почуття, вільніше зітхнули дружинники А. І. Шиян, «Гроза..», 1956 р. // «36»
3. присл. Легко, без зусиль (фізичних або розумових).◆ Високий випростався, вільно закинув товстий шкіряний чемодан у люк над коридором Євген Кротевич, «Вибр.», 1959 р. // «4» ◆ Латинський шрифт тепер уже вільно читали навіть бійці з нижчою освітою О. Т. Гончар, «I», 1954 р. // «226» .
4. присудк. сл. Про наявність у когось часу, не зайнятого працею.◆ Я рада, що мені трошки вільніше, — вибігла до Прокопа, — стою, розмовляю з ним коло рундука Марко Вовчок, «I», 1955 р. // «133» ◆ — Ну, прощай же, — каже, — Варко! Якщо завтра тобі вільно буде, то я й завтра прийду Панас Мирний, «I», 1954 р. // «81»
5. присудк. сл. Дозволено, не заборонено.◆ Що вільно панові, то не вільно Іванові Матвій Номис, 1864 р. // «№ 1005» ◆ Було їм вільно розмовляти Про всякії свої діла, І думати, і мізкувати — Яка душа, де, як жила І. П. Котляревський, «I», 1952 р. // «143» ◆ — Хіба йому не вільно інколи погуляти? Марко Вовчок, «VI», 1956 р. // «316»
6. у знач. вигука, військ., спорт. Уживається як команда перестати стояти струнко або перейти зі стройового на вільний крок.

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: во́ля, вільність, свавілля прикметники: вільний дієслова: звільни́ти, ви́вільнити прислівники:

Етимологія

Від праслов'янської форми *volja, від якої також виникли д.-рус., ст.-слов. волꙗ (др.-гр. θέλημα, γνώμη), укр. во́ля, болг. во́ля, сербохорв. во̏ља, словен. vólja, чеськ. vůle, словац. voľa, пол. wola, д.-польське wolá (род. в. wolą), в.-луж., н.-луж. wola. Зв’язано чергуванням голосних із велі́ти, довле́ть. Спорідн. із лит. valià «воля», lat. val̨a «сила, власть», др.-ісл. val (сер. р.), д.-в.-нім. wala (ж. р.) «вибір», нов.-в.-нім. Wahl — те ж, wollen «хотіти», др.-інд. váras «бажання, вибір», авар. vāra- «воля, відбір», валійськ. guell «краще».

Переклад

Список перекладів
Англійськаen: free (en), freely (en) Російськаru: свободно (ru)

Джерела

• [СУМ-11]
• Словник УЛІФ: вільно