свавілля
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | сваві́лля | сваві́лля |
Р. | сваві́лля | сваві́ль |
Д. | сваві́ллю | сваві́ллям |
З. | сваві́лля | сваві́лля |
Ор. | сваві́ллям | сваві́ллями |
М. | сваві́ллі сваві́ллю |
сваві́ллях |
Кл. | сваві́лля | сваві́лля |
сва-ві́л-ля
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -свавіл-; суфікс: -л; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [sʋɐˈu̯ʲilʲːɐ]
прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших. [≈ 1] ◆ Хаотичні затори… виникали раз у раз внаслідок свавілля водіїв. О. Т. Гончар
- необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості. [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
самочинні дії і схильність до них при нехтуванні думки й волі інших | |
необмежена влада, що ґрунтується на насильстві; відсутність законності, справедливості | |
Джерела[ред.]
Категорії:
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Неістоти/uk
- Середній рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2a
- Українські слова з суфіксом -л
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Озвучені на Вікісховищі
- Цитати/Гончар О. Т.
- Сторінки без прикладів ужитку
- Слова з 8 букв/uk
- Дія/uk
- Стан/uk
- Нехтування/uk
- Воля/uk
- Думки/uk
- Влада/uk
- Законність/uk
- Справедливість/uk