вісник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ві́сник | ві́сники |
| Р. | ві́сника | ві́сників |
| Д. | ві́сникові ві́снику |
ві́сникам |
| З. | ві́сника | ві́сників |
| Ор. | ві́сником | ві́сниками |
| М. | ві́сникові ві́снику |
ві́сниках |
| Кл. | ві́снику | ві́сники |
ві́с-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- той, хто приносить якусь звістку; вістун ◆ немає прикладів застосування.
- перен. ознака, виразник чогось; провісник ◆ немає прикладів застосування.
- складова частина назв деяких періодичних видань ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |