Перейти до вмісту

вѣдати

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Старослов’янська

[ред.]

вѣдати, вɛдати, видати (дієсл. недок., 1-шa дієвідміна)

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я вѣдаю вѣдав вѣдатиму  —
Ти вѣдаєш вѣдав
вѣдала
вѣдатимеш вѣдаи
Він
Вона
Воно
вѣдає вѣдав
вѣдала
вѣдало
вѣдатиме  —
Ми вѣдаєм(о) вѣдали вѣдатимем(о) вѣдаймо
Ви вѣдаєте вѣдали вѣдайте
Вони вѣдають вѣдали вѣдатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч. вѣдавши
Безособова форма [[{{{3}}}но]]
◆ Вѣдаи то каждыи чл̃вкъ кто на тыи листъ посмотрить. ω̇же ӕ кнѧзь єоунутии´ и кистютии... чинимы миръ твердыи. ис королемь казимиромь польскъмь. (Литовсько-польський договір, 1352)

Джерела

[ред.]