відати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я ві́даю ві́дав ві́датиму  —
Ти ві́даєш ві́дав
ві́дала
ві́датимеш ві́дай
Він
Вона
Воно
ві́дає ві́дав
ві́дала
ві́дало
ві́датиме  —
Ми ві́даєм(о) ві́дали ві́датимем(о) ві́даймо
Ви ві́даєте ві́дали ві́дайте
Вони ві́дають ві́дали ві́датимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ві́даючи
Дієприсл. мин. ч. ві́давши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

ві-да-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -від-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. перех. а також із спол. як, що, заст. знати, мати про що-небудь уявлення, відомості. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. неперех. розвідувати, збирати відомості. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2]
  3. неперех. керувати, розпоряджатися (чим-небудь). [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3]
Синоніми
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ст.укр. вѣдати

Переклад[ред.]


Джерела[ред.]