галдовник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | галдо́вник | галдо́вники |
| Р. | галдо́вника | галдо́вників |
| Д. | галдо́вникові галдо́внику |
галдо́вникам |
| З. | галдо́вника | галдо́вників |
| Ор. | галдо́вником | галдо́вниками |
| М. | галдо́вникові, галдо́внику | галдо́вниках |
| Кл. | галдо́внику | галдо́вники |
гал-до́в-ник
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -галдовник-.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- чаклун, характерник. [≈ 1] ◆ Запорожці були лицарі і великі галдовники народний переказ про козаків "Куля їх не брала"
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |