гладишка

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	глади́шка	глади́шки
Р.	глади́шки	глади́шок
Д.	глади́шці	глади́шкам
З.	глади́шку	глади́шки
Ор.	глади́шкою	глади́шками
М.	глади́шці	глади́шках
Кл.	глади́шко*	глади́шки*

гла-ди́ш-ка

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 3*a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -гладиш-; суфікс: -к; закінчення: -а.

Вимова

• МФА : [ɦlɐˈdɪʃkɐ] (одн.), [ɦlɐˈdɪʃke] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. діал., зах. висока кругла, перев. глиняна посудина, злегка розширена в нижній частині; переважно використовується для молочних продуктів. ◆ На березі сушиться хустя, на кущах… горщики, гладишки Леся Українка ◆ Зала третя. Зразки глиняного побутового посуду: глиняна сковорідка й чайник, миски, керамічна маслобійка, гладишки різної ємності, глечики, макітри, пасківники, горщики) ◆ Кожна складова купання набувала особливого значення: для хлопчика воду гріли у глечиках, а для дівчинки — в горщиках (Поділля); на Київщині, навпаки, для дівчинки — у високих струнких гладишках — "щоб стан тоненький був".

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: гладушка

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: гладишка