головач

Див. також Головач.

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	голова́ч	голова́чі
Р.	голова́ча	голова́чів
Д.	голова́чеві голова́чу	голова́чам
З.	голова́ча	голова́чів
Ор.	голова́чем	голова́чами
М.	голова́чеві голова́чу	голова́чах
Кл.	голова́чу	голова́чі

го-ло-ва́ч

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 4a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -голов-; суфікс: -ач.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. перев. мн. ◆ Замість більшу увагу звертати на потреби власного народу — кричав Ранковіч — большевнцькі головачі «зробили своїм головним ділом — обсліджуяання подробиць праці югославських комуністів і таким чином встрявання у внутрішні справи Югославії» «Амбасадори СССР і сателітів демонстраційно покинули Югославський з'їзд, «Свобода», 25.04.1958» Джерело — www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1958/Svoboda-1958-078.pdf. ◆ …большевики спочатку навіть у робітничих комітетах та радах були в меншості. Вже тільки один цей факт свідчить про те, яким малопопулярним був комунізм в Україні. Та воно й не могло бути інакше, бо вже від самого свого зародження московський комунізм устами своїх головачів виразно підкреслював свої колоніяльні імперіялістично-єдинонеділимські пляни щодо поневолених Росією народів. (з публіцистики)

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
топоніми: Головач

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів
Російськаru: головующий (ru) чол., глава (ru) чол., главарь (ru) чол.

Джерела

• Словник УЛІФ: головач
• Словник УЛІФ: головач