голос

Українська

Морфологічні та синтаксичні властивості

відмінок	однина	множина
Н.	го́лос	го́лоси
Р.	го́лосу	го́лосів
Д.	го́лосові го́лосу	го́лосам
З.	го́лос	го́лоси
Ор.	го́лосом	го́лосами
М.	на/у го́лосу	на/у го́лосах
Кл.	го́лосу*	го́лоси*

го́-лос

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -голос-.

Вимова

• МФА: []
•  вимова^{?, файл}

Семантичні властивості

Значення

1. сукупність різних стосовно висоти, сили і тембру звуків, що їх видає людина (або тварина, яка дихає легенями) за допомогою голосового апарата.
2. перен. звуки, що утворюються деякими неживими предметами або характерні для них.
3. звучання голосових зв'язок як матеріал вокального мистецтва.
4. одна з кількох мелодій музичного твору; партія у вокальному ансамблі.
   1. мелодія, мотив.
5. окрема нотна партія будь-якого інструмента, оркестрового, хорового або ансамблевого твору.
6. чого і який, перен. поклик, веління якого-небудь внутрішнього почуття, інстинкту, переконання.
7. про думку, висловлювання, міркування.
8. право висловлювати свою думку під час вирішення державних або громадських справ.
   1. зовнішній вияв цієї думки. ◆ немає прикладів застосування.

Усталені словосполучення, фразеологізми

• співацький голос

Етимологія

Від ??

Російська

Морфологічні та синтаксичні властивості

Іменник чоловічого роду.

Корінь: -голос-.

Вимова

• МФА: []

Семантичні властивості

Значення

1. голос (аналог укр. слову). ◆ немає прикладів застосування.

Споріднені слова

Споріднені слова