гончарити

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я гонча́рю гонча́рїв
гонча́ріла
ітиму  —
Ти гонча́рш гонча́рв
гонча́ріла
гонча́рітимеш гонча́р
Він
Вона
Воно
гонча́ріть гонча́рів
гонча́ріла
гонча́ріло
гонча́рітиме  —
Ми гонча́рім ( -имо) гонча́ріли гонча́рітимем(о) гонча́рмо
Ви гонча́ріте гонча́ріли гонча́рте
Вони гонча́рть гонча́ріли гонча́рітимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. ячи
Дієприсл. мин. ч. гонча́рівши
Безособова форма

гончарити (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна Відповідне дієслово доконаного виду — гончарюва́ти.

Корінь: -гончар-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. працювати як гончар. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ В артілі вона 【Ольга Шиян】 ліпила, обпалювала, розмальовувала горщики, гонча́рила, місила глину, а у вільну хвилину вдома ліпила свистульки — собі на втіху і людям на радість.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]