госчиновник
Російська
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]| відмінок | одн. | мн. |
|---|---|---|
| Н. | госчино́вникь | госчино́вники |
| Р. | госчино́вникя | госчино́вникей |
| Д. | госчино́вникю | госчино́вникям |
| З. | госчино́вникя | госчино́вникей |
| О. | госчино́вникем | госчино́вникями |
| П. | госчино́внике | госчино́вникях |
гос-чи-но́в-ник
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -гос-; корінь: -чиновник-
Вимова
[ред.]- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- те ж саме, що государственный чиновник. ◆ По заявлениям госчиновников, с этого времени о нарушениях на АЗС может сообщить в госорганы каждый желающий водитель.
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??