Українська

гран-ча́к

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -гран-; суфікс: -чак.

склянка з гранованими ребрами. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Господиня налила всім по маленькій чарці, а йому штрафну – повен гранчак Микита Чернявський ◆ Миска з капустою, а біля неї гранчак і недопита пляшка заіскрилися й засіяли Вінграновський ◆ Провідниця принесла пасажирові гранчак із чаєм з газ.

Найтісніша спорідненість
прізвища: Гранчак

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

Словник української мови в 11 томах онлайн URL:https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%87%D0%B0%D0%BA

У Вікіпедії є стаття

Гранчак