гріття
Українська[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | грі́ття | — |
Р. | грі́ття | — |
Д. | грі́ттю | — |
З. | грі́ття | — |
Ор. | грі́ттям | — |
М. | грі́тті грі́ттю |
— |
Кл. | грі́ття | — |
грі́т-тя
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -гріт-; суфікс: -т; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за значенням гріти[[Категорія:Вербальні слова}}]]; те ж саме, що нагрівання. ◆ котел до гріття води , 1930 ◆ Він після того, як погрівся супроти огню, дрижав усім тілом гірше, ніж до гріття Musiĭ Kononenko, «Повісті», 1994
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Singularia tantum/uk
- Неістоти/uk
- Середній рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2a
- Українські слова з суфіксом -т
- Українські слова морфемної будови слова R-s-f
- Дія
- Слова з 6 букв/uk
- Дія/uk
- Процеси/uk
- Нагрів/uk
- Тепло/uk