гріття

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. грі́ття  —
Р. грі́ття  —
Д. грі́ттю  —
З. грі́ття  —
Ор. грі́ттям  —
М. грі́тті
грі́ттю
 —
Кл. грі́ття  —

грі́т-тя

Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -гріт-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. гріти; те ж саме, що нагрівання. ◆ котел до гріття води , 1930 ◆ Він після того, як погрівся супроти огню, дрижав усім тілом гірше, ніж до гріття Musiĭ Kononenko, «Повісті», 1994

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]