густавий
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відм. | однина (чол. р.) | однина (жін. р.) | однина (сер. р.) | множина |
---|---|---|---|---|
Н. | густа́вий | густа́ва | густа́ве | густа́ві |
Р. | густа́вого | густа́вої | густа́вого | густа́вих |
Д. | густа́вому | густа́вій | густа́вому | густа́вим |
З. | густа́вого (іcт.) густа́вий (неіст.) |
густа́ву | густа́ве | густа́вих (іст.) густа́ві (неіст.) |
О. | густа́вим | густа́вою | густа́вим | густа́вими |
М. | густа́вім густа́вому |
густа́вій | густа́вім густа́вому |
густа́вих |
гу-ста́-ви·й
Прикметник, відмінювання 1a.
Корінь: -густ-; суфікс: -ав; закінчення: -ий.
Вимова[ред.]
МФА : [ɦuˈstɑwɪi̯] (одн.), [ɦuˈstɑwʲi] (мн.)
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми[ред.]
- —
Антоніми[ред.]
- —
Гіпероніми[ред.]
- —
Гіпоніми[ред.]
- —
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
- —
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Похідне утворення від густий, див.
Переклад[ред.]
Список перекладів | |