гінді
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | гі́нді | — |
| Р. | гі́нді | — |
| Д. | гі́нді | — |
| З. | гі́нді | — |
| Ор. | гі́нді | — |
| М. | гі́нді | — |
| Кл. | гі́нді* | — |
гі́н-ді
Іменник, неістота, жіночий рід, незмінний (тип відмінювання 0 за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.
Корінь: -гінді-.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˈɦʲinʲdʲi]
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- державна мова Індії, створена на основі гіндустані та санскриту; належить до індійської групи індоєвропейських мов. [▲ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: гінді
- гінді // Словник української мови : в 11 т. — Київ: Наукова думка, 1970—1980.
