двоподіл

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. двопо́діл  —
Р. двопо́ділу  —
Д. двопо́ділові
двопо́ділу
 —
З. двопо́діл  —
Ор. двопо́ділом  —
М. на/у двопо́ділу  —
Кл. двопо́ділу*  —

дво-по́-діл

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -дв-; інтерфікс: -о-; корінь: -поділ-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що дихотомія, ділення навпіл, удвічі. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Першим в організації війська та його проводу започаткував шведський король Густаа Адольф за тридцятирічної війни в першій половині 17-го сторіччя. Він уперше ввів в армії двоподіл керівиицтва — окремий провід воєнними операціями та okpeму адміністраційну частину. , «Пруський штаб і реформа Пентагону. «Свобода», 25.04.1958»

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]