держвиконавець
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | держвикона́вець | держвикона́вці |
Р. | держвикона́вця | держвикона́вців |
Д. | держвикона́вцеві держвикона́вцю |
держвикона́вцям |
З. | держвикона́вця | держвикона́вців |
Ор. | держвикона́вцем | держвикона́вцями |
М. | держвикона́вцеві держвикона́вецю |
держвикона́вцях |
Кл. | держвикона́вцю | держвикона́вці |
держ-ви-ко-на́-вець
Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 2*a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -держ-; корінь: -виконавець-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- скорочене від державний виконавець. ◆ Cім’ю через не погашення кредиту за судовим рішенням виселяли. На виселенні було багато людей, які, знову ж таки, перешкоджали діям держвиконавців.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від держ… + виконавець
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
Категорії:
- Сторінки, що містять шаблон із кількома значеннями одного й того ж параметра
- Українська мова
- Українські іменники
- Українські лексеми
- Істоти/uk
- Чоловічий рід/uk
- Українські іменники, відмінювання 2*a
- Українські слова морфемної будови слова R-R
- Деривати
- Слова з 14 букв/uk
- Людина/uk
- Організації/uk
- Виконавча служба/uk