детермінізація

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. детермініза́ція  —
Р. детермініза́ції  —
Д. детермініза́ції  —
З. детермініза́цію  —
Ор. детермініза́цією  —
М. детермініза́ції  —
Кл. детермініза́ціє*  —

де-тер-мі-ні-за́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Префікс: де-; корінь: -термін-; суфікси: -із-аці; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. лінгв. заміна точних значень книжних слів значеннями менш точними і перехід їх зі сфери спеціальної до розмовної, насамперед через ЗМІ лексики. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

  1. ?

Антоніми

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]

  • Козирєва З. Г. До питання лексикографічної інтерпретації динаміки сучасного українського лексикону