джин-тонік
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | джи́н-то́нік | джи́н-то́ніки |
| Р. | джи́н-то́ніка | джи́н-то́ніків |
| Д. | джи́н-то́ніку джи́н-то́нікові |
джи́н-то́нікам |
| З. | джи́н-то́нік | джи́н-то́ніки |
| Ор. | джи́н-то́ніком | джи́н-то́ніками |
| М. | на/в джи́н-то́ніку | на/в джи́н-то́ніках |
| Кл. | джи́н-то́ніку* | джи́н-то́ніки* |
джи́н-то́--нік
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -джин-; корінь: -тонік-.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- суміш безалкогольного напою, що збадьорює (тонік), з доданням міцного напою (джин) ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
Джерела[ред.]
- Стишов О.А. Українська лексика кінця двадцятого століття 2005