джин-тонік

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	джи́н-то́нік	джи́н-то́ніки
Р.	джи́н-то́ніка	джи́н-то́ніків
Д.	джи́н-то́ніку джи́н-то́нікові	джи́н-то́нікам
З.	джи́н-то́нік	джи́н-то́ніки
Ор.	джи́н-то́ніком	джи́н-то́ніками
М.	на/в джи́н-то́ніку	на/в джи́н-то́ніках
Кл.	джи́н-то́ніку*	джи́н-то́ніки*

джи́н-то́--нік

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -джин-; корінь: -тонік-.

Вимова

• МФА : [ˈd͡ʒɪn-ˈtɔnʲik] (одн.), [ˈd͡ʒɪn-ˈtɔnʲike] (мн.)
•  вимова^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. суміш безалкогольного напою, що збадьорює (тонік), з доданням міцного напою (джин) ◆ немає прикладів застосування.

Гіпероніми

1. слабкоалкогольний напій

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від джин + тонік

Переклад

Список перекладів
Російськаru: джин тоник (ru) чол.

Джерела

• Стишов О.А. Українська лексика кінця двадцятого століття 2005