дим

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Зміст

[ред.]

дим І[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. дим дими
Р. дима димів
Д. димові
диму
димам
З. дим дими
Ор. димом димами
М. на/у диму на/у димах
Кл. диму* дими*

дим

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дим-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. суміш дрібних твердих частинок (сажі, попелу і т. ін.) і газуватих продуктів, які виділяються в повітря зі згорянням чого-небудь ◆ Підводивсь дим до синіх небозводів, Вже даленів попереду Дніпро Л. Первомайський
    1. перен. про щось невиразне, що існує тільки в мріях, в уявленні
    2. рідк. те ж саме, що серпанок

Синоніми[ред.]

  1. кучерявий Іван

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

дим ІІ[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. дим дими
Р. дима димів
Д. димові
диму
димам
З. дим дими
Ор. димом димами
М. на/у диму на/у димах
Кл. диму* дими*

дим

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дим-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

істор.

  1. житло, господарство як податкова одиниця
  2. податок, що нараховувався в давній Русі залежно від кількості печей і димарів у господарстві; подимне ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

  1. подимне

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]


дим ІІI[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відмінок однина множина
Н. дим дими
Р. дима димів
Д. димові
диму
димам
З. дим дими
Ор. димом димами
М. на/у диму на/у димах
Кл. диму* дими*

дим

Іменник, чоловічий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -дим-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. біол. елементарна розмножувальна одиниця виду ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]

Wikipedia-logo-uk.png
У Вікіпедії є стаття