довідник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | дові́дник | дові́дники |
Р. | дові́дника | дові́дників |
Д. | дові́днику дові́дникові |
дові́дникам |
З. | дові́дник | дові́дники |
Ор. | дові́дником | дові́дниками |
М. | на/в дові́днику | на/в дові́дниках |
Кл. | дові́днику* | дові́дники* |
до-ві́д-ник
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: до-; корінь: -від-; суфікс: -ник.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|