долітце

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. долітце́ долі́тця
Р. долітця́ долі́тець
Д. долітцю́ долі́тцями
З. долітце́ долі́тця
Ор. долітце́м долі́тцями
М. долітці
долітцю
долі́тцях
Кл. долітце́* долі́тця*

до-лі́т-це

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 5e за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -доліт-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Долітце
Долітце

Значення[ред.]

  1. зменш.-пестл. до долото. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ З…віспатим обличчям, обвішаний всілякими інструментами — від пилки до ящичка з долітцями, стамесками, рубанками, а за ним хмільна братія, чоловік вісім Vasylʹ Dmytrovych Kobet︠s︡ʹ - I︠U︡rsʹkyĭ horyzont: roman 1985

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]