допризивник

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. допризивни́к допризивники́
Р. допризивника́ допризивникі́в
Д. допризивнико́ві
допризивнику́
допризивника́м
З. допризивника́ допризивникі́в
Ор. допризивнико́м допризивника́ми
М. допризивнико́ві
допризивникі́
допризивника́х
Кл. допризивнику́ допризивники́

до-при-зив-ни́к

Іменник, істота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3b за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікси: до-при-; корінь: -зив-; суфікс: -ник.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що допризовник. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Ст. 32. Про обов'язкову ліквідацію неписьменности осіб, віком 18-19 років, допризивників та осіб змінного складу територіяльних частин Робітничо-Селянської Червоної армії Джерело — Збірник Законів та розпоряджень робітничо-селянського уряду України за 1929 рік / Робітничо-Селянський Уряд України, Рада Народних Комісарів УРСР. – Харків: Юридичне видавництво Народного комісаріата юстиції УСРР, 1929. – 512 с..

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
  1. Російська|]] (ru)

Джерела[ред.]