дражніння
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | дражні́ння | дражні́ння |
Р. | дражні́ння | дражні́нь |
Д. | дражні́нню | дражні́нням |
З. | дражні́ння | дражні́ння |
Ор. | дражні́нням | дражні́ннями |
М. | дражні́нні дражні́нню |
дражні́ннях |
Кл. | дражні́ння | дражні́ння |
драж-ні́н-ня
Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -дражн-; суфікси: -ін-н; закінчення: -я.
Вимова[ред.]
- МФА: [drɐˈʒnʲinʲːɐ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- дія за значенням дражнити[[Категорія:Вербальні слова}}]]. ◆ обзивання, висміювання та дражніння зазнав, незалежно від статі й віку (виняток — 17-річна молодь), кожен третій опитаний 【у дослідженні підліток】.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія[ред.]
Від Шаблон:етимологія:дражнити
Переклад[ред.]
Список перекладів | |