дражніння

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. дражні́ння дражні́ння
Р. дражні́ння дражні́нь
Д. дражні́нню дражні́нням
З. дражні́ння дражні́ння
Ор. дражні́нням дражні́ннями
М. дражні́нні
дражні́нню
дражні́ннях
Кл. дражні́ння дражні́ння

драж-ні́н-ня

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).


Корінь: -дражн-; суфікси: -ін; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дія за знач. дієсл. дражнити. ◆ обзивання, висміювання та дражніння зазнав, незалежно від статі й віку (виняток — 17-річна молодь), кожен третій опитаний 【у дослідженні підліток】.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів’я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]