дівоцтво
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | діво́цтво | діво́цтва |
| Р. | діво́цтва | діво́цтв |
| Д. | діво́цтву, діво́цтвові | діво́цтвам |
| З. | діво́цтво | діво́цтва |
| Ор. | діво́цтвом | діво́цтвами |
| М. | діво́цтві | діво́цтвах |
| Кл. | діво́цтво* | діво́цтва* |
ді-во́ц-тво
Іменник, неістота, середній рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -дівоц-; суфікс: -тв; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- [≈ 1] ◆ Не довго торгувала своїм дівоцтвом і на другій зустрічі затягнула Павла в ліжко, а за місяць весілля зіграли. (з газети)
Синоніми
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |